Кокаин 97% Нефтегорск

Ну, приветики всем вечером! Сегодня история про меня, друзья, и как я купил кокаин, а потом устроился директором. Пойдем по порядку, начнем с самого начала. Чуть ли не каждый день я закладывал себе по палецу закладки, чтобы получить порцию прухи. Без колеса - это так, к слову, я тоже обожал. Ого, какая прелесть! Только этого не хватало - стать таблетологом, чтобы давать народу колесо в виде маленькой таблеточки. Эх, мечты! И вот, однажды, крутая идея пришла ко мне в голову. Я решил купить кокаин и, чувствуя прокачку адреналина, выдать себя за крутого директора при устройстве на работу. Такое не каждому снилось! Начал я поиски с того, что связался со своей широкой курительной смесью - Олегом, и попросил его помочь с доставкой. Он оказался неплохим отгоном, и сказал, что знает классного поставщика. Другой день, вечерок, и мы с Олегом шли по улицам, когда вдруг он остановил меня и сказал: «Эй, дружок, машинка появилась у нас, прекрасная и надежная!» Я понял, что речь шла о нашей добыче. Уже прямо чувствовал, как пруха будет пальцами скользить. В результате нашлись с ним источники, и я наконец-то пришел в свой рай. Сказали мне, что нужно было только организовать встречу с поставщиком и немного поковыряться в своем «директорском» мешочке. День Х подошел. Встреча состоялась, и мне на глаза попалась штука, которую я ждал все это время - коричневая масса в пакетике. Я был готов умереть от прухи прямо на месте! Но полиция нас в последнюю минуту догнала, и мои мечты разбились о землю вместе с наркотиками. Ну что? Жизнь продолжается! Я вернулся в свою нелюбимую реальность, искал других возможностей, и пахал как угорелый! Но вот однажды меня позвал шеф и сказал: «Ты, пацан, крут и тру, умеешь делать великие дела. Теперь ты - директор!» Вот так и получилось, что я, наркоман комик, купивший кокаин, шлялся по городу со своим прухойшным другом, и теперь должен управлять делами компании. Ну что сказать? Жизнь прекрасна, братва! Все мои мечты сбылись! Так что, друзья, не забывайте, что жизнь полна неожиданностей и странных поворотов. Иногда имеет смысл рискнуть и делать что-то безумное. Если уж я, простой наркоман комик, смог стать директором, то вы тоже можете достичь великих высот! Миру-мир, студентам - пиво!

Але, будьте обачні, шановні панове та пані! Маю для вас якусь свою історію, що заставить вас жахнутися, відшукати мене і почати обзивати дурнем. Але, безумовно, я повідомлю її. Може, комусь цікаво буде, споглядаючи на мої закладки та мою життєву ситуацію. Давайте почнемо.

Завдяки одному дому з грошима, я здобула чек за свою роботу. І хоча багато віддавала на ці закладки, я все ж певна, що варто було. Стимул який, їй-богу, це було щось. Так, я знаю, це не найрозумніший варіант, але що ж робити в таких ситуаціях, коли з'являється такий сильний імпульс? Накатитися було щось неймовірне, непередбачуване та неймовірно захоплююче.

Отже, з прямої руки мені дали номерок того самого "джантика", який мав мені доставити цей стимулюючий товар. Через кілька годин відчуття негативу та тривоги поступово змінилися на вже знайоме мені відчуття ейфорії та привороту. Для мене це було як наркотичне засіб до щастя, який відкрив мені двері в інший світ, де проблеми зникали.

З чорного ринку я дізналася про дивовижний гідропон, що мав налаштувати мене на хвилювання. Така комбінація з кокаїном може привести до дивовижних наслідків, і я була готова до цього. Ще знаю, що не можна любити закладки занадто сильно, адже залежність може зруйнувати тебе. Один раз може бути саме тим, що тобі потрібно, але з часом треба буде зупинитися, щоб не втратити себе повністю.

Потім я зустріла парубка, який казав, що може мені здати дуплити. Німецьке слово, яким вони називають приманки. Я погодилася, адже чому б ні? Страшно було, але одночасно це було і цікаво. Він нашвидкоруч вийшов і через деякий час повернувся зі спійманим товаром. Це було відчуття справжньої перемоги, почуття надії на краще, але і пізнання небезпеки нової сторони життя.

Знакомий порекомендував мені їхати на море відпочити в палатках. "Якщо накачаний та пройнятий стимулюючими речовинами можеш насолодитися моментом, тоді відпочинок у палатках на березі моря - просто неймовірний. Ти маєш спробувати це минулого літа," - він говорив.

А я згодилася. Морський бриз, зорі на небі, затишні палатки та відсутність буденних клопотів - все це стало реальністю для мене. Я відчувала себе позбавленою проблем, пустощів та болію. Відчуття ейфорії, яке мене охопило, було настільки міцним, що я навіть забула про своє минуле.

Що є ще неймовірнішим, гідропон та кокаїн робили мене відкритою для нових знайомств. У цих молодих людей теж була своя історія, свої цілі та своє спілкування. Ми почали обговорювати про наші закладки, про те, які вони можуть бути стимулюючі для нас. Були моменти, коли ми чули один одного, розуміли і підтримували. Таке спілкування було неймовірно важливим для мене.

Я знаю, що це був не найкращий шлях, але життя передається пульсуючими емоціями. Кожен із нас мириться з власними відомостями та діями, і я була готова приймати його насолоди. Хоча добре я все ж розуміла, що воно може бути шкідливим та небезпечним.

Але хай це буде попередженням для вас, друзі! Не занурюйтесь у світ наркотиків, не впускайте своє життя в небезпеку. Краще використовувати свої стимули для досягнення великих речей, для відкриття нових горизонтів. Втім, кожен має вибрати свій шлях.

Отже, моє подорожжя в море було короткотривалим, але неймовірно яскравим. Я багато чого зрозуміла в цьому шаленому всесвіті наркотиків та стимулів. Та, можливо, тепер моє внутрішнє світло загасне без вживання, але пам’ять про те, що було, залишиться.